Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Справа № 916/3870/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Полянського А.Г., Коробенка Г.П.перевіривши матеріали касаційної скаргидержавного підприємства "Одеський морський торговельний порт"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2016 у справігосподарського суду Одеської областіза позовомдержавного підприємства "Одеський морський торговельний порт"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс"простягнення 835 697 грн 52 коп.в судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:не з'явились; від відповідача:не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.02.2016 (суддя Никифорчук М.І.) відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою від 27.04.2016 Одеського апеляційного господарського суду (судді: Діброва Г.І. - головуючий, Принцевська Н.М., Лисенко В.А.) рішення господарського суду Одеської області від 22.02.2016 залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що відсутні всі обов'язкові елементи для настання цивільно-правової відповідальності відповідача, оскільки відповідачем доведено відсутність вини у спірних правовідносинах.

Не погоджуючись з судовими рішеннями ДП "Одеський морський торговельний порт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаржник посилається на те, що господарські суди порушили ст.ст.84, 107, 109, 110 Господарського процесуального кодексу України.

Інші учасники судового процесу не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, відзиви на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на момент прийняття постанови у справі не надали.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2016 у даній справі визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Божок В.С., судді Костенко Т.Ф., Полянський А.Г.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.07.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вказаному вище складі. Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.07.2016, у зв'язку з перебуванням судді Костенко Т.Ф, на лікарняному, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Божок В.С., судді Полянський А.Г., Коробенко Г.П.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.07.2016 розгляд справи відкладено на 03.08.2016.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним задовольнити касаційну скаргу.

Господарськими судами встановлено, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.04.1999 за №357, надано ДП "Одеський морський торговельний порт" земельну ділянку по вул. Дача Ковалевського, 16, загальною площею 1,4572 га для експлуатації дитячого оздоровчого табору "Юний моряк" (код УКЦВЗ - 1.12.5. - землі охорони здоров'я і соціальних послуг).

23.12.1999 Одеською міською радою та ДП "Одеський морський торговельний порт" укладено договір на право тимчасового користування землею №КД-145, відповідно умов якого Одеська міська рада на підставі ст.ст. 3, 10 Земельного кодексу України надала, а землекористувач прийняв у тимчасове користування земельну ділянку, загальною площею 14 572 кв. м. по вул. Дача Ковалевського, 16.

За пунктом 1.2 договору земельна ділянка, загальною площею 14 572 кв. м., в тому числі: земельна ділянка площею 12 941 кв. м. по вул. Дача Ковалевського, 16, надається у тимчасове довгострокове користування, строком до 25 років для експлуатації дитячого оздоровчого табору "Юний моряк"; земельна ділянка площею 1 631 кв. м. надається в тимчасове короткострокове користування строком до 3 років, але не пізніше початку розвитку реконструкції транспортних магістралей по вул. Дача Ковалевського (загальною площею 1 385 кв. м.) і по вул. Довга (площею 246 кв. м.) для експлуатації дитячого оздоровчого табору "Юний моряк".

05.12.2007 Дошкільним навчальним закладом - спеціалізованою загальноосвітньою школою I-III ступенів "ХАБАД" та Одеською міською радою укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №363, відповідно якого "Дошкільний навчальний заклад спеціалізована загальноосвітня школа I-III ступенів "ХАБАД" купила нежитлові будівлі по вулиці Дача Ковалевського, 16 в м. Одесі, загальною площею 198,8 кв.м., які розташовані на земельній ділянці 0,3777 га, яка є складовою земельної ділянки, наданої в користування ДП "Одеський морський торговельний порт".

05.07.2012 Одеським приватним навчально-виховним комплексом "Дошкільний навчальний заклад спеціалізована загальноосвітня школа I-III ступенів "ХАБАД" та товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс" укладено договір купівлі-продажу № 406, відповідно якого ТОВ "Євро Сервіс" купило та прийняло у власність нежитлові будівлі по вулиці Дача Ковалевського, 16 в місті Одесі, загальною площею 198,8 кв. м. Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень зареєстрований 01.07.2015. Нежитлові будівлі, які є предметом договору купівлі-продажу, розташовані на земельній ділянці, яка є складовою земельної ділянки, що надана в користування ДП "Одеський морський торговельний порт" за договором оренди №КД-145 від 23.12.1999, за яку ДП "Одеський морський торговельний порт" сплачує орендну плату в повному обсязі, що підтверджується відповідними податковими деклараціями за 2012-2014 роки.

Згідно ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянки.

Згідно ч. 6 ст. 120 Земельного кодексу України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Відповідно ч. 1 ст. 377 до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Враховуючи фактичне користування земельною ділянкою ТОВ "Євро Сервіс", ДП "Одеський морський торговельний порт" листом від 25.06.2014 за №41-11/770 направило ТОВ "Євро Сервіс" два оригінали договору компенсації плати за землю за 2012, 2013, 2014 роки для розгляду та підписання, оскільки за твердженням позивача відповідач фактично користується земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачує.

Відповідач договір не підписав, у добровільному порядку збитки у сумі 835 697 грн 52 коп. не відшкодував, що і стало підставою для звернення позивача із позовом у цій справі.

Предметом спору у справі є вимога ДП "Одеський морський торговельний порт" про стягнення з ТОВ "Євро Сервіс" збитків як витрат плати за землю.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України.

За змістом ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас, відповідно ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 за № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Вирішуючи цей спір, необхідно брати до уваги також загальні положення ст. 22, глави 82 Цивільного кодексу України.

Так, згідно ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди, принагідно встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини.

Господарські суди дійшли висновку, що у діях відповідача відсутні всі чотири елементи складу цивільного правопорушення. Однак господарські суди не надали правової оцінки тому, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладено ТОВ "Євро-Сервіс" 05.07.2012, він зареєстрований тільки 01.07.2015, тобто через три роки, а також не надали правової оцінки діям відповідача щодо вчинення заходів, спрямованих на своєчасну реєстрацію договору та отримання правовстановлюючих документів користування земельною ділянкою. Господарські суди також достеменно не встановили причину несплати відповідачем земельного податку з урахуванням п. д) ст. 156 Земельного кодексу України, яким передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Враховуючи викладене, висновок господарських судів про відсутність у діях ТОВ "Євро Сервіс" складу цивільного правопорушення є необґрунтованим, оскільки товариство користувалося земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що завдало ДП "Одеський морський торговельний порт" збитків у вигляді витрат на орендну плату за землю, сплачених за 2012 - 2014 роки.

Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки господарського суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

При вирішенні спору господарський суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні господарського суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Зважаючи на те, що відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При новому розгляді справи необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.1115, п.3 ст.1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову від 27.04.2016 Одеського апеляційного господарського суду та рішення від 22.02.2016 господарського суду Одеської області зі справи №916/3870/15 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий В.С. Божок

Судді А.Г. Полянський

Г.П. Коробенко